Меморіал пам'яті жертв голодоморів
Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ: «Українська діаспора спромоглася донести світові правду про голод»
Редакція газети «Урядовий кур’єр» розпочинає цикл публікацій, присвячених великій трагедії українського народу — штучно створеному сталінським режимом Голодомору 1932–1933 років, внаслідок якого загинуло кілька мільйонів людей.
До важливих заходів з відзначення 75-х роковин Голодомору належить, ініційована Міжнародним координаційним комітетом Світового конгресу українців, акція „Запалімо свічку”. Зміст зазначеної акції полягає в тому, щоб у День пам’яті жертв голодоморів, в момент або за 2-3 хвилини до заходу сонця з урахуванням місцевого часу, зусиллями закордонних дипломатичних представництв України та організацій української діаспори здійснити запалення свічок (лампад) в офіційних установах України за кордоном, біля храмів, пам’ятників та пам’ятних знаків, громадських організацій української діаспори, вікнах українців та солідарних з ними представників інших національностей. Дана міжнародна акція символізує єднання українства навколо трагічної теми Голодомору та початок вшанування співвітчизниками у всьому світі 75-х роковин геноциду Українського народу.
Нас у батька Парфила Кириловича всіх 11 було. Я вже на доброго пастуха витягував, найменшенький Петько в колисці гойдався, йому й року не було. А ті всі десь посередині. Якось приходе батько ввечері додому та й питає: «Ну що, дітки, підемо в колгосп чи ні?» А ми всі: «Ні, не хочемо». «Так нас же з хати виженуть», — батько знову. Тоді вже й мати встряла в суперечку: «Що ти городиш? Хіба ми в когось щось украли, чи як? Землі й трьох десятин немає. Ну сарай є, ну клуня, ну корівка — так і в людей так. Ото всього й багатства, що кобила племінна. Ти в заводі робиш — робітник, а на мені діти, город, хата… Які ж ми куркулі?»
В рамках ЮНЕСКО планується проведення спільних заходів з країнами членами ЮНЕСКО, присвячених Голодомору, зокрема, проведення наукових конференцій, включення інформації про Голодомор в освітні програми.
Володимир В’ЯТРОВИЧ: «Чекісти жорстоко переслідували всіх свідків трагедії»
Замовчування інформації про Голодомор, фальсифікації та перекручування правди — все це супроводжує трагедію українського народу вже майже 80 років. Як могло статися, що факти масового вимирання європейського народу в мирний час через голод не поширилися світом і не викликали обурення політиків та впливових осіб інших держав? Чому й досі навколо цієї теми стільки ламається списів? Про все це ми спілкуємося з кандидатом історичних наук Володимиром В’ЯТРОВИЧЕМ.